Тексти для списування
Ліс
Шумить зелений ліс. На
галявині великий дуб. Біля нього пригнулася берізка. Дуб захищає її від вітру.
Він великий і сильний. Берізка тріпоче листочками і радіє.
Радість
Біля школи росте верба.
Ми приходимо на неї дивитися. Яка вона гарна! Літають мухи, гудуть джмелики.
Вони п'ють нектар. Усім дуже радісно. І ми радіємо, бо прийшла весна.
Прогулянка
Ми йдемо в парк. Тетянка
і Віра йдуть першими. У парку чисто і затишно. Доріжки покриті камінцями.
Рядочком ростуть ялинки. Зеленіє м'яка травичка. Парк мов квіточка.
Джерело
У яру було джерело. Вода
в ньому чиста і холодна. Над ним росла верба. Під вербою люди відпочивали.
Одного разу діти пили воду. Вони залишили тут кухлик.
Перші квіти
Пригріває сонечко. З'явилися
перші квіти. Вилізла погрітися на сонці муха. Вона ще квола. А ось перший
метелик. Сів на кульбабку і п'є сік.
Котик
У Ліди був котик. Лапки
біленькі. Зубки гостренькі. Сам увесь сірий. Сидить котик і сумує, бо зима
настала. Пошила Ліда йому килимок. А котик притулився до Ліди і муркоче.
Ялинка
У нас зелена ялинка. Вона
велика і запашна. На верхівці висять кульки. На вітах багато яскравих іграшок.
Повісили ще й дощик. Весело дітям біля лісової красуні.
Гірка
Діти будували гірку. Вони
поливали її водою. Зіна і Клава спускалися з гірки на санях. А Вітя на
ковзанах. Каталися діти і падали. Але не плакали, бо було дуже весело.
Як цікаво!
Хазяйнує у лісі зима.
Заховала маленьку ялиночку у сніг. А вона визирає зеленою гілочкою. Бо їй
цікаво, що тут робиться. Ось пройшла шнурком хитра лисичка. Пролетіла ворона. З
гілки на гілку майнула білочка. Як цікаво й біло! Сидить ялиночка під снігом і
спостерігає.
Кіт Васько
Живе у нас котик. Шубка
м'яка та гладенька. А кігті довгі та гострі. Я його кличу Васьком. Тоді він
біжить до моїх ніг і треться. А зараз Васько сидить біля нірки. Це він мишку
ловить.
На городі
Росли на городі
овочі. Це була велика і дружна сім'я. Товстий гарбуз виліз на тин. Жовта
диня вигрівалась на сонечку.
Огірочок дрімав під зеленими листочками. Червоний помідор пишався своєю вродою.
А кріп розправив вуса і стояв на сторожі.
Брати
Сашко і Володя –
брати. Сашкові дев'ять років. А Володя ще маленький. Йому всього три роки. Та
хлопчики часто граються разом. У них багато іграшок. Бере Володя іграшкову
мобілку і б'є об підлогу. А Сашкові шкода цієї іграшки. Як виманити і заховати?
Чергові
У класі чергові
Тарас і Сашко. Почали хазяйнувати. Тарас узявся витирати дошку, а Сашко –
поливати квіти. Із підвіконня побігла вода. Хлопчики швиденько повитирали.
Треба все робити охайно.
Тепер у
класі чисто й затишно. Скоро й урок. Чергові чекають вчительку.
Чому плаче берізка
Причесали берізки коси.
Одягли сережки. Весело їм, бо весна настала. Усе зеленіє і співає.
Лише одна берізка сумує.
Не радіє теплу і сонечку. З її білого стовбура цівочкою біжить сік. Хтось ще
рано навесні вдарив її сокирою. Тепер вона плаче. Чи виживе?
Жива сніжинка
Діти каталися на лижах. Федько
стрибає з гірки. А Мишко піймав на рукавичку сніжинку і розглядає. Майже така,
як він вирізав на уроці праці. Але паперова сніжинка була нежива. А ця ніби
дихає. Миколка струсив її у сніг. Щоб не плакала.
Букет квітів
Вихідного дня тато з
Олексієм поїхали до лісу. Там хлопчик назбирав величезний букет квітів. Він
вирішив подарувати їх мамі. Але поки діставались додому, квіти зів'яли.
Вдома мама подякувала
синові. Але довго і сумно на нього дивилася. Чому вона не рада?
Синичка
Лютує зима. Тріщить мороз.
Співає свою пісеньку завірюха.
Петрик став біля вікна.
Раптом щось стукнуло у шибку. Це прилетіла до вікна синичка. Вона ніби просила
хлопчика її врятувати. Петрик пожалів пташку. Він насипав їй у годівничку їжі.
Пурхає синичка та клює їжу. Так і проживе до весни.
Яскрава пташка
Блищить на сонці сніг.
Усі дерева давно сплять. А горобина забула зняти червоне намисто. Щодня
прилітає до неї снігур. Він ласує ягодами. Сяде на гілочку в гущавині і
дзьобає. А на груди снігур почепив червоний фартушок. Між ягідками він мов
велика яскрава квітка.
Що за звірок?
У нашому садку живе
звірок. Уночі у сіренькому жилеті з голочок він виходить погуляти.
Ніжки у нього коротенькі, але
бігає спритно. Любить звірок полювати на мишей. У садку він ще збирає яблучка і
грушки. Чи здогадалися, діти, хто це?
Жива казка
Настав зимовий ранок.
Білий пухнастий сніг тихо падав на землю. Я зайшов до Андрійка та Петруся.
Утрьох ми вирішили піти до лісу.
Тихо і гарно було у
засніженому лісі. На ялинових вітах ватою лежав сніг. Великі сніжинки звисали з
ялинкових гілочок, мов іграшки. Ліс став живою казкою!
Сльозинка
Дмитрик був малим. Він не
вмів читати. Казки йому читала бабуся. Тепер хлопчик підріс і навчився добре
сам читати. Читає уже Дмитрик бабусі, а вона слухає. Глянув він на неї. А під
окулярами у бабусі сльозинка. Це від радості.
Граки
Настала осінь. З дерев
осипалося листя. Потім розгулялися дощі. Стало холодно. Жучки і черв'ячки
поховалися під корою дерев.
Граки сиділи на тополі.
Вони довго про щось кричали. А потім знялись і полетіли в теплі краї.
Квіти
На лузі багато квітів. Ось рожевіє конюшина. Вуглинками у траві горить
гвоздика.
Повернули біляві личка до сонечка ромашки. Небом дивляться із трави сині
дзвіночки. Край доріжки біліє деревій. Ніби райдуга на землі! Милуйся, але не
рви. Це краса землі.
Сосна
Навесні Сергійко посадив
у землю малесеньку сосну. Хлопчик часто напував її водичкою. Біля сосни
зазеленіла ніжна трава. Вранці на неї опускалася роса. Часто Сергійко сидів біля
своєї сосни на травичці. Він милувався чудовим деревцем. А ще хлопчик мріяв
посадити сосновий ліс.
Калина
Ось і літо. Стало тепло й
сонячно. Край лісу зеленіє калина. Незабаром на її гілочках з'являться білі
букетики. Це цвіт калини. А чи бачили листочки на ній? Ніби їх майстер
вималював. Калина – чудова рослина. Люблять її в Україні. Це наш народний
символ і краса.
Друзі
Тато приніс Сашкові мале
зайченя. Таке лякливе!
Чомусь весь час ховається
у пазуху і все нюхає. Хлопчик його дуже полюбив. Годував і піклувався про
нього. Дома у Сашка були ще собака Сніжко та кіт Мурчик. Вони подружилися із
зайченям.
Весна
Сонечко посилає на землю
свої промінці. Почав зникати сніг. Загомоніли веселі струмочки. На дахах
будинків плачуть бурульки.
Усі радіють теплу.
Дмитрик і Василько пускають на воду паперові човники. Та вночі ще лютує мороз і
кидає холодним сніжком. Але весна зиму перемагає.
Чемний хлопчик
Із школи додому Петрик
їхав трамваєм. На зупинці до салону зайшов старенький дідусь. У руці він тримав
ціпочок. Петрик швидко зіскочив зі свого сидіння. Він запропонував дідусеві
сісти на його місце. Дідусь подякував і сів. Очі Петрика сяяли радістю.
На риболовлі
Хлопчики Андрій і Олег –
рибалки. Ось вони поспішають на річку. У руках вудки та баночки з черв'яками.
Тихо біля річки. Навіть
хвильок немає. Раптом поплавок Андрійка булькнув під воду. Виплив і знову
пірнув. Тягни, Андрію! Той смикнув і вирвав із води великого карася.
Чемний хлопчик
Із школи додому Петрик
їхав трамваєм. На зупинці до салону зайшов старенький дідусь. У
руці він тримав ціпочок. Петрик
швиденько зіскочив зі свого сидіння. Він запропонував дідусеві сісти на його
місце. Дідусь подякував і сів. Очі Петрика сяяли радістю.
Помічники
Дід Андрій працює у саду.
Він садівник. Але дідусь часто хворіє. Сідає на ослін, дістає ліки і ковтає їх.
Діти вирішили йому допомогти. Відром Сергійко носить воду і поливає маленькі
яблуньки. Миколка загрібає садові доріжки. Дід дякує хлопчикам. Восени
пригощатиме їх смачними яблучками.
На полі
Настала весна. Почалася
кропітка робота на полі. Його зорали трактори. Почали сіяти у м'яку землю
зерно. Уже посіяли кукурудзу, овес, ячмінь. Змочить землю дощик, зігріє
сонечко. Зазеленіють на полі сходи. А восени люди зберуть урожай. Що літо дало,
то зима поїсть. Хтось мудро помітив.
Урок
Проспівав дзвіночок
пісеньку на урок. До класу зайшла вчителька Олена Йосипівна. Почався урок
рідної мови. Діти охайно і грамотно писали в зошитах. А Софійка розбирала слова
на дошці. Усі учні дуже старалися. Учителька була задоволена. Молодці! Веселий
дзвоник тепер кликав дітей на відпочинок.
Горобчик
Під дахом хати жив
веселий горобчик. Гніздечко зробив із пір'я та соломи. Прийшла весна. У
гніздечку з'явилися малі горобенята. Вони голосно пищали. Цілими днями горобець
і горобчиха носили їм їжу. Діти Миколка і Тетянка не чіпали пташок. А кіт Мурко
скоса на них поглядав.
Злива
Розтопила темна хмара
великі крила. Закрила землю від сонечка. Стала стогнати над землею громом,
дивитися блискавкою. Із крил стали падати на землю краплі води. Почалася злива
з градом. На асфальті підстрибували білі кульки.
Стомилася хмара. Посунула
небом далі. Дощ ущух.
Щедрувальники
Святково прибрана хата.
Пахне пиріжками і теплим хлібом. Аж ось і щедрувальники із дзвониками і
зірками. Вони співають щедрівку. Бажають людям добра і щастя. Господарі
частують дітей гостинцями. Потім гурт дітей поспішає до іншої хати.
Восени
Падають із дерев
листочки. Лежать у землі й тихо розмовляють. Від цього гомону в лісі
буває шарудіння. А зайчик тоді
боїться. Насторожився і слухає. Чи не лисичка це? Заховався під кущем і тихо
сидить. Чекає зими. Вона накриє листочки сніжком. Вони і мовчатимуть.
Курчатка
У бабусі Клави були кури.
Бігають на подвір'ї і гребуться. А одна курка сиділа на яйцях. Це квочка.
Почали лупитися курчатка. Витягла бабуся двох і поклала в коробку від взуття.
Сидять, попискують. А квочка їх чує. У яєчку курчата дихали через шкаралупку.
От дива!
Насіння
Скоро весна. Мама
садитиме город. Сьогодні вона перебирає насіння. На столі коробки,
вузлики, пакетики. Я мовчки
спостерігаю. Ось великі насінинки гарбуза. Насіння огірків маленьке. На
клаптику паперу манюсінькі насінинки помідорів. Усе складено і підписано. Овочі
виростуть на славу!
Санітарний день
У п'ятницю в нас
санітарний день. Ми йдемо до школи з віниками. А хлопчики несуть і
відра. Після уроків починається
прибирання. Я і Катя замітаємо у шкільному дворі доріжки. Вадим і Олег носять
сміття. Любимо ми працювати. Тоді у дворі чисто й охайно.
Піклувалася про бабусю
Тетянка любить свою
бабусю. Дівчинка завжди їй допомагає. Миє посуд, витирає на полицях шафи порох.
Інколи йде за хлібом до крамниці. Та найбільше любить бабуся, коли внучка їй
читає. Покладе руку на руку і слухає. Потім вони разом п'ють чай із варенням.
Горобина
Росте край дороги
горобина. Навесні вона зеленіє ніжним листячком. Влітку її кетяги набирають
соку і червоніють. Та особливо гарна горобина восени. Стоїть, мов дівчина в
українському одязі. Червоне намисто, яскравий віночок. Взимку ласують її
ягідками багато птахів. Красиве і корисне це дерево.
Я багато читаю різних
книжок. Дивлюсь цікаві передачі по телевізору. Але втомлюватись не хочу. Тоді я
йду на вулицю і гуляю на свіжому повітрі. Добре відпочину і повертаюся.
Непогано і поспати. І апетит тоді кращий.
Особливо багато
відпочиваю на канікулах. Але читати не забуваю.
Запаска
Я поспішаю до школи. По
дорозі згадую, чи все поклав у ранець. А от мій товариш Андрій часто забуває
ручку. Чим писати? Він повертається тоді на всі боки, просить ручку. Я дістаю
запаску і простягаю йому. Запаска - це запасна річ, як у мого тата шини до
автомобіля.
Живе срібло
Про конотопських рибалок
знають в усіх кінцях України. Сюди по рибу приїжджають і з інших країн.
Велике водне плесо
розкинулось за містом. Тут і вирощують рибалки коропів, товстолобиків і щук. За
три роки маленький коропець стає кілограмовим красенем. Підстрибують коропи у
кузові машини. Ворушиться живе срібло. Вісім місяців щодня ласують люди свіжою
рибою. Смачного!
Не злякався
Пішли якось діти до лісу.
Було так гарно! Світило сонечко, співали птахи. Назбирали вони
грибів, нарвали ягід.
Аж ось над лісом з'явилася
хмара. Засвітилась блискавка, розірвався грім. Страшно стало в лісі і темно.
Зашумів дощ. Петрик і Тетянка злякалися і розплакались. А Олесь не розгубився.
Став шукати стежку. І знайшов. Діти поховалися в хатині лісника.
Рушник
В Україні здавна вишивали
рушники. Жодне свято не обходилось без них. Рушники на стінах, на образах, на
паляниці хліба. Готуючись до заміжжя, вишивала свої рушники і наречена. У
кожній місцевості свої кольори, свої орнаменти.
Рушник – це символ нашого
народу, це оберіг роду. І найкращий той, що вишивала мама.
Барвінок
Цвіте синьо, лист
зелений, квітник прикрашає. Хоч мороз усе побив, а його не займає. Ця
рослина зеленіє влітку і
взимку по всій Україні. Тому й називають Україну барвінковим краєм. Люблять
українці цю рослину. Це наш народний символ. Про барвінок складено безліч
пісень.
Хто навчив не лінуватись
Весняного дня бабуся
повела Петрика до лісу. Хлопчик не захотів нести їжу. Він був ледаченьким. Тому
ніс тільки пляшку з водою.
У лісі вони сіли
відпочити. До куща часто прилітала маленька пташка. Кожного разу в дзьобику
несла волосинку. Вона будує собі гніздечко. Це працьовита пташка. Петрик від
подиву широко розкрив очі. А така маленька! Додому Петрик ніс бабусине пальто.
Шевченків букварик
Усі знають великого
українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Він писав чудові вірші про
Україну, гарно малював. А ще він написав для дітей букварика. У ньому є азбука,
молитви, віршики, прислів'я. Тяжко жилося поету, але він піклувався про бідних
дітей. Хотів, щоб вони вчилися грамоти.
Ялинка і горобина
У великому лісі росли
поруч ялинка і горобина. Часто між собою вони перешіптувались. На ялинці росли
великі, довгі шишки, а на горобині червоні пучки ягід.
Настала осінь. Почало
жовтіти й опадати листя з дерев. Пожовкло воно і на горобині. Кожна ягідка
зробилася ще червонішою. А ялинка зовсім не змінилася. Глянула вона на свою
подругу і не впізнала її. Яка гарна!
Який місяць?
Ночі і ранки стають
прохолодними. Люди поспішають викопати городину та посіяти озимину.
Сонечко вже не так гріє.
Мандрує в синяві неба біле павутиння. Кличе воно за собою пташині зграї.
Відлітає у вирій журавлиний ключ. М'яко стелиться по траві вранішній туман. А у
лісі ще зеленіє і цвіте верес. Його ім'ям і названо цей місяць.
